Александр Малинин — Безсоння

Ляга туман, туман сторіч на підвіконня,
А ми п’ємо, п’ємо всю ніч п’янке безсоння…
П’ємо ми вдвох до забуття, до божевілля…

Солодкий біль, кохання зілля…
П’ємо ми вдвох… до забуття,
До забуття, до божевілля…

Я тільки твій, а ти моя і слів не треба.
Летять серця без вороття в безодню неба,
Здається нам — зникає час, крім нас і Бога
У цілім всесвіті в цю мить нема нікого.

Солодкий біль, кохання зілля…
П’ємо ми вдвох… до забуття,
До забуття, до божевілля…

В цю дивну мить в серцях у нас вогонь палає,
Святий вогонь, що зігріва і спопеляє…
Святий вогонь, вогонь бажань, вогонь страждання,
В житті буває тільки раз таке кохання…

Солодкий біль, кохання зілля…
П’ємо ми вдвох… до забуття,
До забуття, до божевілля…
До забуття, до божевілля…